Центр соціально – психологічної реабілітації.

 

Центр реабілітації -  це місце, де дитина може відчути себе більш значущою, відчути себе в безпеці, де можна відпочити і навчитися поводити себе згідно норм та правил поведінки.

 

В процесі роботи з безпритульними та бездоглядними дітьми ми зрозуміли, що багато з них  бажають змін, але шляхи до цих змін для дітей були невідомі.

”Я хочу піти з вулиці та змінити своє  життя, ви можете мені допомогти?”-  самостійно виявлене бажання - це особливість нашого центу реабілітації.

 

Мета Центру: підготувати дитину до повернення у власну родину (якщо така є) або до влаштування  у прийомну сім’ю, а якщо це підліток -  до «Соціального гуртожитку».

 

Завдання Центру:

1.      Надання системної та комплексної соціальної, психолого-педагогічної, правової, інформаційної та соціально-медичної допомоги, спрямованої на соціальну реабілітацію та особистий розвиток   дітей, підлітків та молоді, які:

·        знаходяться у кризовій ситуації;

·        мають конфлікти з батьками, в навчальних закладах, з однолітками;

·        постраждали від фізичного, психологічного чи сексуального насильства;

·        страждають від аморальної поведінки батьків;

·        бездоглядні;

·        схильні до вживання токсичних, наркотичних речовин.

2.   Надання харчування, санітарно-гігієнічних, побутових послуг, притулку або інших видів допомоги для тимчасового перебування в Центрі.

3.   Проведення антитютюнової, антиалкогольної, антинасильницької, антинаркотичної та в цілому освітньо-профілактичної роботи щодо утвердження здорового способу життя та принципів безпечної поведінки у суспільстві.

4.   Навчання дітей, які не відвідують школу відповідно до гнучкого особистісно-орієнтованого навчального-виховного процесу (відповідно до індивідуальних форм навчання: екстернат, вечірні школи).

5.   Образотворча та трудова діяльність у різновікових групах.

6.   Організація оздоровчих та соціально-культурних заходів на період канікул.

7.   Представництво інтересів дітей та сім’ї в інших установах  та організаціях.

8.   Створення сприятливих умов щодо повернення дітей в родини та їх взаємній адаптації.

9.   Подальший соціальний супровід дитини та її родини протягом півріччя.

 

Діти потрапляють до Центру різними шляхами:

·       за направленням з інших Центрів “Служби Порятунку Дітей”;

·       за направленням від установ та організацій;

·       за проханням родин, які бажають вирішити сімейні конфлікти;

·       за власним зверненням.

Основні принципи роботи Центру:

1.   Форма  неадекватної поведінки, включаючи вживання дітьми наркотиків, не може розглядатися без контексту інших проблем дитини.

2.   Сили повинні бути направлені на захист прав абсолютно всіх дітей, недопустима ідея відділення  “хороших” дітей від “поганих”.

3.   Реабілітаційна програма повинна починатися з контакту з дитиною, який побудований на довірі.

 

 Центр  розрахований   на 22 дитини.  Кожна дитина може розраховувати на допомогу тих людей що працюють в Центрі: психологів, вихователів, соціальних педагогів, соціальних працівників, волонтерів.

 Дуже важливо для дитини коли є той хто  може  її уважно вислухати, зрозуміти та допомогти знайти шляхи до досі неможливого нормального життя. Такою людиною в Центрі є психолог.

Як наслідок життя в кризовій  сім’ї, досвіду вуличного життя, шкільної дезадаптації та іншого негативного соціального досвіду кожна дитина, яка потрапляє в Центр  має психологічну травму. Психолог допомагає дитині подолати “кризу приходу”, пристосуватись до умов нового життя, налагодити відносини з дорослими  та дітьми, подолати труднощі, що стоять на шляху його розвитку і підготуватися до життя  поза Центром.

В ходів роботи для дитини з’являються нові горизонти розвитку. Проблеми, які на перший погляд вирішити не можливо, в процесі стають не такими страшними, коли дитина відчуває, що поряд з нею хтось є і вона не одинока, і її приймають такою як вона є.

 

Навчально-виховна робота в Центрі проводиться вихователями, соціальними педагогами та вчителями.  За допомогою різних засобів вони   допомагають дітям набути необхідних знань, навичок, контролюють навчальний процес, підводять підсумки за тиждень. Вихователі складають  навчально-виховні плани з урахуванням інтересів всіх груп дітей. В процесі роботи план може корегуватися  в залежності від зміни складу групи та інших об’єктивних причин.

 Щоденно, в різних формах, використовується виховання в праці: самообслуговування, догляд за зовнішнім виглядом, прання одягу, прибирання в приміщенні, підтримування території в належному стані.

Соціальні педагоги збирають, узагальнюють в спеціальні журнали первинну інформацію про стан дитини, починають корегувати та готують дитину до життя в інших Центрах “Служби Порятунку Дітей”. Їх завдання – це:

·        збір документів;

·        поновлення загублених документів;

·        направлення запитів в різні державні заклади та громадські організації;

·        направлення листів, клопотань;

·        телефонні дзвінки в різні організації

·        участь у судових засіданнях.

 

Частина дітей відвідують загальноосвітні заклади, а ті діти, які з різних причин не можуть відвідувати школу – навчаються в Центрі по гнучким індивідуальним програмам. Після уроків діти разом з учителями виконують домашнє завдання.

Крім навчання діти змістовно проводять дозвілля: відвідують льодовий каток, спортивні секції,  дитячі вистави, музеї, та кінотеатри. А також у  дітей є час, який вони можуть присвятити улюбленій справі: навчатися грі на гітарі, майструвати щось власними руками, гуляти на подвір’ї , на спортивному майданчику грати у футбол, та баскетбол. Літом вони їздять до оздоровчих  таборів, ходять в похід з наметами, складають вірші та пісні. Біля багаття мріють про подальше краще життя і щиро вірять, що є люди яким не байдуже до їхнього життя і які допоможуть змінити їх долю.